7 ознак, котрі допоможуть розпізнати нездоровий перфекціонізм

Ідеально виконана робота, ідеальна зовнішність, ідеальний порядок вдома – що тут поганого? Зазвичай люди пишаються тим, що можуть назвати себе перфекціоністами. Але іноді потяг до ідеалу переростає в нав’язливу ідею робити все якнайкраще, це може впливати на якість роботи та життя в цілому. Нездоровий перфекціонізм іде у парі з депресією, тривожністю, безсонням та іншими розладами. Ми зібрали список ознак, котрі допоможуть розпізнати перфекціонізм та вчасно зупинити.

Ознака 1: важко делегувати завдання

Фраза “Я краще виконаю це завдання” не містить шкоди, якщо не звучить у голові кожен раз, коли треба доручити справу комусь іншому. Перфекціоністи впевнені, що якщо не вони, то ніхто не виконає завдання так, як треба.

На роботі чи двома, бажання охопити всі завдання призведе до не зовсім бажаного результату. Замість закресленого пункту в списку справ — поганий настрій від неможливості реалізувати все заплановане. Професійне вигорання, ризик нервового зриву та знижена мотивація також є побічними ефектами тотального контролю.

Якщо ви помічаєте таку поведінку, от що можна з цим зробити:

  • Розслабтесь. Для перфекціоніста це важке завдання, але з нього починається шлях до більш здорових стосунків з собою. Зрозумійте, все контролювати неможливо.
  • Делегуючи, позначте цілі, терміни та зони відповідальності. Чітке розуміння завдання допоможе виконавцю зробити все, як треба не вкластися в термін.
  • М’який контроль. Якщо зовсім важко повністю довірити комусь завдання та не згадувати про неї, дозвольте собі трохи ненав’язливого контролю.Наприклад, якщо стосується роботи, домовтеся з колегою, що в кінці дня/тижня ви будете звіряти хід та статус завдання. В інший час не обов’язково постійно смикати співробітника та ставити нескінченні питання.

Ознака 2: часта прокрастинація

Прокрастинація – це схильність відкладати справи на потім. Перфекціонізм рідко асоціюється з цією звичкою, але вірте, або не вірте, це одна з найбільш поширених проблем людей, які прагнуть ідеалу. Причиною прокрастинації є страх поразки. Краще не братися до виконання завдання, ніж у перспективі провалити її – так думають перфекціоністи.

Це призводить до того, що на роботі перфекціоністи можуть не вкладатися в термін та знехотя беруться до важких завдань. У результаті перфекціонізм гальмує просування кар’єрними сходами та викликає незадоволення керівництва.

Щоб звільнитися від прокрастинації, треба усвідомити наявність проблеми та дати собі право зробити помилку. Неможливо досягти ідеального результату без помилок та різних спроб. Як би це парадоксально не звучало, замисліться про переваги невдачі: це може бути розвиток, гартування характеру, можливість шукати інші рішення. Врешті решт, хто не спробує – у того нічого не вийде.

Ознака 3: забагато списків справ

Списки, календарі, графіки, постійні нагадування та будильники – важко уявити життя без них. Виконуючи завдання за списком, ми максимально ефективно використовуємо свій час. Що тут поганого?

Добре, коли списки допомагають бути продуктивними. Погано, якщо списки справ ставлять нас у занадто жорсткі межі, а необхідність відхилитися від плану викликає внутрішній протест, тривожність або навіть паніку.

Плануючи свій день, залиште місце спонтанності. Нехай у планах буде місце для неочікуваної зустрічі на ланч із другом або для перерви на каву з колегами. Будьте гнучкими, тому що занадто жорсткий графік не дасть нічого, окрім стресу та напруги.

Ознака 4: важко концентруватися, якщо навколо безлад

Хоча Альберт Айнштайн й стверджував, що порядок потрібен лише дурням, а геній володарює над хаосом, для багатьох зовнішній порядок речей дорівнює внутрішньому спокою.

Працювати в чистоті це нормальне бажання. Нездоровий перфекціонізм присутній, якщо ви помічаєте наступне:

  • Ви миєте машину або прибираєте у квартирі попри ризик запізнитися на зустріч.
  • Ваша увага спрямована на речі, котрі стоять не на своїх місцях, до тих пір поки ви або хтось інший не виправить ситуацію.
  • Якщо у вашого колеги на столі бардак, ви нервуєте та відриваєтесь від роботи.

Потяг до ідеального порядку ще одне відгалуження манії контролю над усім навколо. Відпустіть ситуацію. За неприбрану квартиру ніхто вас не засудить, а брудний стіл колеги – не ваша зона відповідальності.

Ознака 5: життя без права на помилку

Завжди простіше братися до діла, якщо страх помилитися не наводить жаху. Це дозволяє мислити ширше, виявляти креатив. У випадку провалу, помилки стають досвідом.

Перфекціоністи так не вважають. Вони не люблять вчитися на помилках, оскільки не мають на них прав. У випадку поразки, у мозку народжується підступна думка “Я сам помилка та нікчема”. Транслюючи цю ідею, перфекціоніст позбавляє себе мотивації пробувати щось нове та шукати неординарні підходи до виконання завдань. У підсумку – відмова від амбіційних ідей, відсутність кар’єрного зросту та стрес.

Ознака 6: постійне незадоволення собою

Перфекціоністи не можуть по заслузі оцінити результати своєї роботи, оскільки їх здається, що завжди можна було зробити краще. А якщо результат хороший, то перфекціоніст все одно знайде, за що можна себе посварити або просто списує все на вдачу. Важко радіти перемогам, коли організм виснажений від напруги, а мозок налаштований на негативний кінець.

Завищені стандарти та постійне незадоволення собою в роботі ведуть до професійного вигорання, неврозів та депресії. Більш того, дослідження підтверджують, що у перфекціоністів продуктивність нижча, ніж у людей без завищених вимог до себе.

Непомірно критичним перфекціоністам корисно вмикати об’єктивного спостерігача та оцінювати свою роботу з боку. Це допоможе відчути себе впевненим, компетентним та щасливим.

Ознака 7: часто виправляєте оточення

Думка про те, що потрібно взаємодіяти з не ідеальними людьми, приводить перфекціоніста в стан жаху. Через виправлення чужої граматики, манери водіння та підходу до виконання задач, до перфекціоніста приходить відчуття, що він робить світ кращим. Чи варто казати, що в таких людей мало друзів, а спілкування нагадує машину, котрі намагаються завести з ручника – важке і безкорисне для всіх учасників.

Не оцінюйте людей, як студентів на екзамені. Також не треба нести відповідальність за слова та дії інших, навіть якщо вам доводять, що Земля тримається на трьох слонах.

Перфекціонізм – це добре, коли він у міру. Але якщо порив до ідеалу змушує нас постійно все контролювати, боятися провалу та осуду, заганяти себе у жорсткі межі — це вимотує та віднімає сили. Тому важливо на ранніх етапах розпізнати негативний перфекціонізм та самостійно або за допомогою психолога пропрацювати моменти, котрі викликають дискомфорт.

Поширити:

Читайте також